18.06.17

Чистий четвер

В четвер він просто взяв та омив їй ноги.
Грішній жінці, що просто хотіла їсти.
Перший раз її зґвалтували у полі,
А потім, просто посеред міста.
Про що вона мріяла, до першого разу?
Вже й сама не згадає, таке бідося.
Плекала косу, не чекала зради,
а зараз вже й рада простоволоссю.
А зараз, просто, скорилась долі.
Священник, він же не буде брехати?-
Ще й коли цілує долоні,
їй, що на ліжку розпусти розп’ята.
Каже, що жінка, з народження винна,
Зроблена з реберця, щоб завжди корилась.
Постіль. Кухня. Корито. Свині.
Діти. Ну, й в церкви, щоб гарно молилась.
Щоб звітувала, краяла серце,
Молила Бога гріхи забути.
Та цілувала його реберце
І в ліжку, щоб також була розкута.
Вона вже давно не ходить до церкви.
Хай йому грець, тому клятому Богу,
Що так перекреслив, наче ножем по серцю
Усю їх жіночу долю-дорогу.
А цьому чоловіку вона просто повірила
В перший раз, отак, як в річку пірнула.
Він просто не мацав її очима,
Його душа в її зазирнула.
До неї він, як рівний до рівного,
Сказав,- шановна, - вів довгі речі.
З них виходило, що Бог був дивним,
Носив волосся по самі плечі.
Створив ці гори, густі магнолії,
Пустелі, море та кіз-пустунок.
А потім скучивши за розмовами
Й створив їх-пару-як подарунок.
В четвер він взяв та омив їй ноги.
Скасувавши із вічне вини право.
Це було, як вивести на дорогу,
Сказати: «Вільна, моя поруч Слава».
В четвер нас вчать омивати тіло,
Рахувати гроші, наїстись четвергової солі.
А він омив ту, що вірити не хотіла
Бо вже не чекала прозріння від долі.
Четвер бо чистий.

Дописати коментар