Мене все частіше питають: як ми жили до війни, яким був Свердловськ, чому Мордор не зміг зламати моїх земляків.Я б розповідала і розповідала. Про боротьбу за Україну, за Довжанськ (це ми хотіли позбавитись кровавого Свердлова та перейменувати місто), за степи, за душі людей, яку ми вели усі ці роки. І зупиняюсь. Бо це дивно звучить. Боротьба?! В мирні часи?! Скажуть, як же так, чи тобі більше нічого розповісти? Певно є, що. Але воно якось не згадується. Лише те, що ми, ті хто був інший, інакший, не такий, як «велела партия», боролись за право жити в Україні. Усі 24 роки її незалежності.