Одноденний спокій, одночасний.
Синьоокий спокій, як той опій,
в’яже спогад, що прийшов невчасно.
За вікном така ж сумлінна туга.
В небі місяць вишив гобелени.
Завірюхи досконалі фуги
Та дерев чарівні ламбрикени.
Ти царівна, ніч,
То що ж такого?!
Маєш право люто злюденіти.
Маєш право, знову, знову, знову
Десь над містом снігом скаженіти.
Маєш право на тендітну тишу,
щоб у ній ласкава колискова,
плинула від дерева до миші,
та несла правічне Боже слово.
Хай у твої сни приходить спокій.
Хай тебе цей спокій обгортає.
Одноденний спокій, синьоокий,
терпкий спокій, як та склянка чаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар