08.01.16

Різдвяне...

Гей! Гей! Чи вистачає тобі янголів, людино? Не забагато тобі буде?
Он вони, порхають , мерехтять, щось занотовують, метушаться, переймаються, щоб щось не загубити, не забути, переживають чи вислухали усі твої нескінченні бажання. Твої нескінченні бажання для інших?!.. Он як?
Ти тільки но побажав, щоб отой маленький, сумний хлопчик з гарними очима, кольору кави з вершками, знайшов родину, бо він живе у сиротинці? Стій! Чому?
А ще ти побажав дбайливу господиню змерзлому кошеняті, що сидіть під дощем на вулиці Лютого? Це як?
Щойно ти побажав щасливого народження малечі панденятку, що чекає свого часу у теплому лоні матері-панди, поряд з якою спить гарна дівчина-доглядальниця, яка турбується за очікуванця? То…
І щоб вилікувався смішний, заквітчаний веснянками хлопчик, що малює квіти на склі в лікарні…І щоб зустрілись усі, хто шукає свою половинку…І щоб ті, хто втратив, не втрачали…І щоб зорі…Я не встигаю!..
...Гей! Гей! Янголи! Мої янголи, що піклуються про мене з народження, не прислухайтесь до моїх бажань. Їх не буде. Чи буде? Летіть до цієї дивної людини, та хай будуть виконані усі її нескінченні бажання для інших…

Дописати коментар