Коли бракує слів. Коли мовчання. Коли вже й не потрібні ці слова Тоді лунає музика єднання Десь у душі, бо ще вона жива. А що слова? З них шуму, наче з вітру. Думки ламають, як гілки в гаю. Через вуста, Мовчазні та привітні Я десь у всесвіті до Бога говорю.
Немає коментарів:
Дописати коментар