От людина каже: «Не хочу бути товстою». А світ чує,-товстою, товстою,- і скільки б людина не дбала про свою фігуру, не використовувала дієти та засоби для схуднення, вона ніколи не позбудеться зайвої ваги.
Або людина каже: «Хочу бути незалежною», а світ знову сприйняв тільки останнє.
Залежною, залежною, -повертається в її життя.
Я не знаю, чи це правда. Але намагаюсь свої думки, почуття, бажання висловлювати так, щоб було ясно світу, до чого я прагну. Тому,- Все буде Україна! У цьому році, в наступному, через рік, століття все буде Україна.
Чекаю нового року. Перший раз без сліз, та зі сподіваннями на краще. Родина разом, в безпеці. Друзі живі, здорові. Україна вистояла ще рік війни та залишилась Країною. Люди, випробувані війною, більше розуміють одне одного, дбають за сусіда, витримують шалений інформаційний тиск та залишаються Людьми. Там, в зоні біди, люди трошки приходять до пам’яті, то може почнуть бачити правду. Незважаючи на біль, зради та втому, ми всі бачимо одне: треба йти далі, працювати, діяти, боротись, жити, перемогти, відбудовувати …
В новому році, вірніше, вже сьогодні, я хочу все ж таки скористатись дивною порадою, що потрапила мені на очі та виправити свої думки не тільки по відношенню до себе, а й до країни.
Україна вільна, соборна, самостійна!-ось ті маркери з якими я йду в Новий рік.
Вільна від агресора та окупанта, чужих думок та ворожих рук, чужої культури, безвір’я. Летить собі у всесвіті та часі, грає барвами, дарує щастя закоханим, добробут працьовитим. Вільна!
Соборна від Сяну до Дону, єдина не тільки в своїх територіях, областях, містах, селах, а й в думках, в серці, в душі кожного, хто носить в собі не тільки громадянство, а великий дух прекрасної , талановитої, дужої, морально стиглої нації. Соборна!
Самостійна від ворожих навіювань, політичних ігор, нечесних політиків, іноземних управителів, братських покровителів. Самостійно приймає рішення. Самостійно заробляє гроші. Самостійно змінює владу. Самостійно змінюється в усіх сферах життя, опираючись на помилки, досвід, розум своїх громадян та поколінь. Самостійно йде вперед, в мир, в життя, в розвиток, в досягнення, в добробут, в інновації, в відкриття, в мистецтво, в науку, в прекрасне, світле майбутнє. Самостійна!
І ми, українці, в новому році, маємо бути прикладом для країни, її духовними поводирями. Тому усім своїм друзям я бажаю саме цього: свободи, єдиної родини та єдиної країни, самостійності та твердості духу у прийнятті рішень.
Тільки вільна нація може збудувати Державу. Тільки вільна людина може зробити світ кращим, бо вона на має залежності від чужої волі та думки. Тільки єдині в духовному, моральному, психологічному, побутовому, державно-утворницькому рівні ми стаємо Громадянами які будують Державу. Тільки самостійно приймаючи рішення та самостійно відповідаючи за свою долю, ми зможемо скинувши кайданки піти у перед. Кожне випробування, яке нам випало, підкреслило,- ми вільна, соборна, самостійна країна, котра здатна на велику Любов, велику Пожертву та велику Віру.
А ще у цьому році я перший раз роздумую над тим, що слова «бій курантів», якою б мовою їх не вимовляли, наганяють на мене страх та відчуття небезпеки. Як можна зустрічати майбутнє під «бій», «бой» навіть курантів, навіть годинника. Ні! Досить! Не хочу бою, війни, слів, що пов’язані з будь якою агресією. Хай для нас, українців, дзвонять новорічні дзвони. Маю мрію. Щоб уся країна зустрічала новий рік не під «бой», а під особливі, дивовижні, огортаючи тебе вірою та сподіванням, очищаючи тебе від болі та суму передзвони Михайлівського Собору.
Немає коментарів:
Дописати коментар