Там сум, тут хаос,
Нікуди вже йти.
Тримайся, та приймай науку.
Так буде доти,
Поки в ніжну руку
Не візьмеш зброю, мила, саме ти.
Поки тендітна у своїй красі
Ти, Україно, не підеш до бою.
Уся червоно-чорна в однострою,
То будуть катувать тебе кати.
Хай поки полежать твої лани
І золото віддай своїм дібровам
Бурштин, кришталь,
Даруй осіннім травам
Ти, лише, мила, ворога спини.
А потім буде свято
З краю в край.
І дощ травневий рани заполоще,
І на колінах буде люд на Прощу
Молитись за свободу та врожай.
Немає коментарів:
Дописати коментар