Не колисай мене, не треба.
Не заспокоюй, хай болить.
Душа, що стомлено до неба
Летить,
Не хай собі летить.
Через степи та терикони
З той, почорнілої землі,
Летить душа та тихо стогне,
Як той бугай чи журавлі.
Через лиси
та водограї
Гірські поламані хребти…
…А десь степами пригортають
Того, кого чекаєш ти…
Немає коментарів:
Дописати коментар