Светрик...

Светрик,
старенький,
тепленький светрик,

який хтось подарував з такою щирістю,
що він став найм’якішим та найтеплішим для мене.
Кутаюсь у нього, як у крила,
бо мої війною опалило.
Затишно.
(Канівські апострофи)