13.11.17

ПереВселеньське

Не вплітай свою журбу у вербу.
Не йди в луки, туманом покриє.
Будеш покритка йти по землі.
Без надії в душі при надії.
Будеш нести , як то є дитя,
Цю гіркоту без вроди та роду,
А над долею круків круття,
Хоч у петлю ліз, а хоч пірнай в воду.
Зчуженіла на рідній землі,
Хто я, хто,-біля верби волаю.
Переселення буде душі,
Але ж де, бо чужа цьому краю.
Сльози ллються, то будуть дощі.
Буде дощ, то народиться жито.
Не вплітай свою журбу у вербу
Їй ще ціле життя зеленіти.
Дописати коментар