Будуть дощі, зітхає туман у яру.
Проліска синя, як марево…
Ні!
Я благаю!
Не треба,
снитись степам, бо знову до ранку помру.
Що то за сни?
Це відвічна донбаська Голгофа.
Хрест мій в степах
Кам,янів, ще війни не було.
Сходиться в плач
Сорочанська співуча Солоха
«Плине кача»,-знов зі сходу
Палаючим вітром пливе.
Немає коментарів:
Дописати коментар