12.11.15

Вечірня казка

За сріблястим ватажком
ходять зорі ланцюжком.
За вовчицею-вовки
За биком ідуть бики…
Як же ти, моя країно,
у лиху, важку годину
сам на сам стоїш з бідою,
сам на сам стоїш з війною?
Доля чом твоя тяжка,
чом не маєш ватажка?
Чом пани такі поважні,
легковісні, легковажні,
ділять тільки твій прибуток,
а народу тільки смуток,
горе чорне, чорний біль,
та бюджет, що з,їла міль?
Де ж герой, де той, що перший,
справедливий, чесний верше,
що завжди перемагає,
та чесноти захищає,
і народ весь, люд, країну,
збереже в лиху годину,
він, як місяць тішить зорі,
човни направляє в море,
сіє, паше, жне жнива?-
Без нього ти ж ледь жива…
Усміхається країна:
-Та хай казиться вражина.
Ось дивись, вона в війну,
втягне люд свій та «страну».
Переб,ють, як змії в банці,
одне одного засранці.
А пани?А хай чубуться,
луплять, б,ють, шиплять, скубуться.
Одне одного хапають,
одне одного вбивають.
Люд казав: «Ой, пані-князі».
Придивився: « Тьху, то ж блазні».
Їх потрібно рахувати,
та заграти їх… за грати…
Ти питаєш, де ж цей перший,
справедливий, чесний верше?
Озернись!Он він, у полі!
В церкві! Дякує за долю!
Пиріжки пече солдату!
Дбає про стареньку матір!
Цуценя зігрів в кишені!
Пташці –зерен повні жмені!
Дбає він за край та села.
Він усміхнений, веселий.
Він співа, танцює добре,
щедрий, добрий, хліборобний,
трудівний та хлібодарний,
не ледащий, не бездарний…
Мій народ! Йому, це видно,
Ватажківство не потрібно.
На пихатих гетьманів,
Знайде люд мій яворів.
А прикрасою країни,
будуть люди, як перлини.
Що ж до гетьманства, кажу,-
Ох, були часи веселі,
віддавали цілі села,
крали, країли країну,
нищили, звели в руїну.
Де ж ти Сяне? Де ж ти Доне?
Пересунуті кордони.
Винне в цьому,хто?-
Гетьманство!
Запродане блазне-панство!
То ж пани, що десь торгують,
щось купляють, щось будують,
мають бізнес та палати,-
Тих з політики, прибрати!
Хай працюють на країну,
заробляють копійчину
з них податки брати вправно
ото буде діло славне.
Щоб країною керувати,
тут потрібно серце мати.
Тож народ, зібравши Віче,
як колись, у славній Січі,
мудро, впевнено та щиро
посміхнеться в мир та миру.
Буде сіяти, та жати,
та кордони захищати.
Ось така вам на ніч казка
чи бувальщина така.
Може нам не тягти паска,
а за роги вже бика?
Дописати коментар