19.06.15

Вогонь, вибухівка, гармати...

Тетяна Малахова пишет:


Вогонь, вибухівка, гармати,
В легенях пісок і порох...
А я тобі заздрю, солдате!
Ти знаєш, хто друг, а хто ворог!


Зруйновані села і хати,
Окопи і дим навкруги…
А я тобі заздрю, мій брате,
Ти бачиш, де вороги…

А тут, у далекій столиці,
Болить не у всіх громадян!
І містом гуляють убивці,
Що кулю пустили в Майдан!

А інші сидять в кабінетах,
Юрбою ідуть на фітнес,
Читають про себе в газетах,
Про свій піклуючись бізнес…

Плетуть, що козацького роду
Й рятують від кари катів
І тягнуть до влади подруг,
Коханок, дітей та сватів…

Поклавши на серце руку,
Співають «крізь сльози» гімн …
Дивитись на них – біль і мука!
Що, брате, робити з цим?

У нас наче мир і тиша,
У вас - міномети й «Гради» .
Та вороги наші страшніші,
І зброя страшна у них – зрада.

Не можна це все прощати…
Живим повертайся, солдате!!!!

Тетяна Малахова
Дописати коментар