золотиста нитка обігнала.
Я тобі наворожила долі
та такої, що без сили впала.
Я в хрести вплела усі цілунки,
зорі, зорепади, зоряниці,
пахотиння рясне, пишногруде,
та врожаї стиглої пшениці,
солов’їв та жайворонків співи,
навіть всіх зозуль порахувала…
Синя нитка чомусь стала сива,
золотисту нитку обірвала.
Й потекла на вишиті тополі
кров червона. Я затисла рану.
Я тобі наворожила долі,
та війна ввела мене в оману.
І тополі чорні погорілі,
І степи, зсивіли ковилою…
Я не здамся, й вишию Пречисту,
щоб в бою вона була з тобою.
Немає коментарів:
Дописати коментар