Бог є Любов
Ні урла, ні мурла, ні орла
двоголової тіні –
Тільки степ, та ковил;
щось квадратне плющем заросло...
Час лікує усе.
А якщо і не все – значить,
вічним воно не було.
Листя висмокче дим,
перетравить трава терикони,
Свіжим ґрунтом
наповниться шахти пустий кишківник,
Без утоми працюють одвічні природні закони;
Той, хто знехтував ними,
пожив собі трохи – і зник.
Ця Земля без людей
обійшлася мільйонами років,
Ну, то й ще обійдеться
якийсь коротенький мільйон.
Ні Адама, ні Єви,
ні вічної з ними мороки,
Бо, за що не візьмуться –
виходить одне:
Вавилон...
Котить хвилі ковил,
розпадається все, що сконало,
Недоторкане Дерево Знань
починає цвісти...
Подивився Господь,
і зітхнув,
і сказав: "Досконало..." –
І пішов будувати якісь зовсім інші світи.
30.08.–1.11.2015 Ігор Жук. АНТИУТОПІЯ
Немає коментарів:
Дописати коментар