05.02.15

Перед військоматом... посвячення мобілізованим

Якщо у тебе є сумніви,
бий по ним своїми спогадами.

Минулим своїм бий,
корінням,
відлунням генного коду,
Голодом!
Отою стеблиною бий,
останньою,
у прабабиній руці зажатою.
Полем,
жіночими руками ораним.
Могилкою,
ледь листям прибратою.
Плачем бий,
відлунням тиші,
хрестом,
над церквою твоєю зломленим.
Тінями,
що тікали з землі своєї, тінями!
Черепами в яру потрощенними!
Мовчанням покараним поколінням!
А ще селами, бий,
зпустошеними!
Бий!
У тебе є сумніви?
То позбався!
Змий сльозами,
Кільце зірвавши з душі-гранати.
Вибухни у простір
Назустріч безвинно покараним
На року віку Христа розіп’ятими.
Якщо очистився?!
Напийся волею!
Іди за долею та будь нескореним!
Якщо почув ти шепіт знищених,
то ти повернешся, як сніг очищений.
Дописати коментар