на перехресті доріг біля Горловки....

Не має місця у Раю.

Чорти до Пекла не пускають.
Стою.
Як покритка стою.
А люди йдуть.
Собаки лають.

Стою.
На розбраті доріг,
бо розбрат тут,
якраз у шані…
Спить понівечена земля.
Спить, наче в траурі, тополя.
Спить ліс згорілий,
степ спить й поле,-
не чуло пісні солов,я
доколи йде війна.
Доколи?
По колу йду.
Нема доріг.
Не має рішень.
Чи надія,
чи просто
трапив десь снаряд
отой горить,
отой жевріє?!
Де ти?
Де ходиш?
Де мовчиш?
Святий Петро
чи святий Петре?
Ключи від Пекла-
це ключи.
Що відімкнеш,
тей буде Пеклом.
Не має місця у Раю.
Чорти до Пекла не пускають.
Стою.
Як покритка стою.
Собаки йдуть,
а люди лають.
То ж спи,
ще спи, моя земля!
Це лише біль,
це лише осінь
Війна?-
а може й не війна.
Бо  маєм те, що в Бога просим.

Ми десь
на розбраті доріг
Себе водночас загубили.
І над Михайлівським святі
Не просто так у дзвони били.